Сьогодні свято великої і дружної сім’ї, адже школа – це початковий і світлий етап життя наших дітей. Ми батьки, вдячні вчителям, за те, що вони стали такими ж батьками нашим дітям, їх друзями і наставниками. Нехай пролунає останній дзвоник! Для кого то це радість, адже попереду спекотне літо. Для багатьох це смуток і прощання зі школою. Ми вдячні вчителям! Адже їхня посмішка зустрічала і проводжала наших малюків, довгі роки їх рука вела наших дітей до нових знань і висот. Дякую вам за це. Зі святом останнього дзвоника!
Дорогі наші, ми вітаємо вас. Ви пройшли великий і дуже важливий для себе нехай, який був важким, в деяких моментах надзвичайно важливим, з важким вибором, але ви впоралися. Вітаю!
Я пам’ятаю той день, коли ви вперше переступили поріг нашої школи. Я тоді дивилася на вас і думала про те, як би зробити з вас особистостей зі своїми принципами, якостями і характеристиками. Однак ви самі себе створили, якщо можна так сказати. Ви відразу ж знайшли спільну мову один з одним, стали хорошими друзями, які виручають в тих чи інших ситуаціях. Мені хочеться, щоб ви пронесли свою дружбу через довгі роки, тому що ви – найближчі та найрідніші один для одного люди. Після школи багато розбігаються, проте ви не повинні йти за їхнім прикладом, тому що ви абсолютно інші. Дорогі мої, нехай цей святковий день допоможе вам ще більше скріпити свої стосунки, щоб в майбутньому допомагати один одному і підтримувати, якщо буде на те необхідність. А сьогодні ви повинні забути про все і просто відпочити, адже цей день належить тільки вам.
Дорогі випускники! Ось-ось для вас пролунає останній дзвоник, і ви станете зовсім іншими людьми. Ви більше не будете школярами, ви більше не сядете за парти і не відкриєте підручник на сторінці, яку вам більше не назве вчитель. І поки дзвенить останній дзвінок, я хочу, щоб кожен з вас озирнувся назад, в минуле. Щоб кожен згадав найкращі і радісні моменти шкільного життя. Щоб згадав свій перший клас, свого першого вчителя, свою першу оцінку. Я хочу, щоб ви подивилися один на одного – насвоїх однокласників, на вчителів. І зрозуміли, що більше цього не буде. Що ваше життя в школі закінчена, тепер ви стали дорослими. Не забувайте школу, не забувайте однокласників, не забувайте вчителів, і вони вас не забудуть. Я від щирого серця дякую вам за честь бути поруч з вами всі ці 11 років, вчити вас і вчитися у вас чогось. І зараз я з гордістю кажу вам – в добру путь, дорогі випускники!
